"Shabbat hits the road" - це новий освітній проект у тбіліському Гілелі, який підтримав Голландський єврейський гуманітарний фонд Мета проекту, відвідати та вивчити ті місця, де раніше кипіло єврейське життя, а зараз живе мала кількість євреїв або взагалі відсутня єврейська населення та провести там Шаббати.
. Минулого тижня в рамках цього проекту ми провели перший тур - Подорож та Вивчення єврейського Імереті - мабуть, одного з найбагатших єврейським спадком регіонів Грузії. До 70-х минулого століття, тут кипіла єврейська, жила велика кількість єврейського населення, а зараз євреї залишилися фактично лише у столиці цього регіону – місті Кутаїсі. За два дні подорожі Ми відвідали 3 локації та подивилися 5 синагог, єврейські цвинтарі, Мікви, колишні єшиви, єврейські квартали та музеї. Хлопці були в захоплення від 200 річної дерев'яної синагоги у селі Кулаші - у знаменитому "Грузинському Єрусалимі" (єдине місце в Грузії, де до 70-х 20 століття сто відсотків населення було єврейським, а зараз євреї приїжджають лише раз на рік. А в селі Вані досі живе єдиний єврей, який доглядає синагогу та цвинтар. У місті Кутаїсі єврейська громада була набагато більшою, ніж у Тбілісі. Саме в Кутаїсі жив єврейський письменник Борис Гапонов, який переклав на іврит "Витязя в тигрової шкури”. У один із днів до проведення семінару підключився лікар історичних наук та спеціаліст з грузинських євреїв - Лаша Шакулашвілі з Ізраїлю. Лаша нам розповів специфіку єврейського населення цього регіону до алії 70-х років. Кожен єврейський квартал, синагога, зустріч із людьми, які пам'ятають єврейських сусідів, викликали у студентів бурю емоцій та вражень. Як ми вже писали, одна з цілей проекту – провести Шабат там, де жила єврейська громада. На превеликий жаль, усі синагоги Імереті сьогодні, але наша церемонія вийшла надзвичайно емоційною. Ми дуже сподіваємося, що найближчим часом зможемо відвідати інші регіони Грузії багаті на єврейську спадщину. Від імені всіх учасників хочемо висловити величезну подяку Голландському єврейському фонду за підтримку та можливість доторкнутися до свого коріння.