Цими вихідними ми продовжили нашу улюблену традицію знайомитись з єврейською історією нашого міста та краю через відвідування виставок, музеїв та інституцій. І цього разу місце, яке ми вибрали для відвідування дуже символічне - це один з головних осередків молоді - Львівський політехнічний університет. Завдяки чудовому гіду Андрію Павлишину ми побачили не тільки захоплюючу подих красу Політехніки, яка часто прихована від нас в буденному житті. Це і скульптури, дерев'яні різьблені галереї та балкони, і звісно відомий мистецтвознавцям далеко за межами Львова актовий зал з роботами Яна Матейка та його учнів. Крім того, ми дізнались про представників єврейської громади, які навчались, викладали та працювали у Львівській Політехніці, таких як винахідник кисневої бомби Станіслав Улям. Ця екскурсія викликала в учасників не тільки почуття захоплення красою будівлі, а й почуття гордості за внесок євреїв у розвиток освіти та науки.

Ганна Писана – керівник кіноклубу одеського Гілеля – під час останньої зустрічи змусила студентів поміркувати про свої відносини з гаджетами. Перед тим, як переглянути стрічку «Перевага» ми проаналізували, як часто ми юзаємо наш смартфон та навіщо.
Для когось це інструмент заробітку, для інших — марнотратство часу, хтось псує собі зір, інші обожнюють слухати музику. Гаджети, штучний інтелект та технології зараз усюди.
У певному сенсі ця картина — провісник технологічних трансформацій, які ми всі можемо зараз спостерігати у зв'язку з розвитком штучного інтелекту. «Перевага» (англ. Transcendence) — науково-фантастичний трилер 2014 року, дебютна режисерська робота оператора Воллі Пфістера. У головних ролях — Джонні Депп, Ребекка Голл і Пол Беттані.
Ми повинні розуміти межу між штучним та реальним, між почуттями та механікою, між віртуальним та справжнім.

Ця пʼятниця в одеському Гілелі була присвячена новому «навчальному» року у прямому та переносному сенсі. Почнемо з того, що усе було в стилі шкільному — студенти витримали дрес-код та шкільну атрибутику, у нас був перший та останній дзвінок, а також ми згадали приємні шкільні моменти та факапи.
Однак, є і ще одна новина — новий сезон у новому приміщенні! Так-так, незабаром Гілель знову змінює локацію, ми вже готуємо її до прийому гостей. Залишилось зовсім трішки, тож, ми згадали приємні моменти у цьому офісі, впали у ностальжі та з радістю провели останні миті на Гоголя, 14.
Не губимось та залишаємось на звʼязку! Усіх з початком осені!

Чудовий творчий вайб та неймовірна хвиля естетичного натхнення панували в одеському Гілелі після перегляду вишуканої французької комедійної драми «Мадам Парфумер» («Les Parfumes»),який відбувся за ініціативи нашої чарівної Ані. Не хочемо багато спойлерити, проте, картина розповідає про професію парфумера.
Обговорення картини доповнив наш спеціальний гість Дмитро Милютин – власник найунікальнішої в Україні колекції парфумів, засновник Moluar parfum galerei. Він пояснив нам, чому одні аромати подобаються, інші — ні, і як це повʼязано із нашою генетикою та памʼяттю, розповів про відомих світових парфумерів. До речі, у світі всього близько 300 гуру, які справді створюють аромати. Та, авжеж, приніс для нас декілька зразків для ознайомлення! Це було дуже круто, пізнавально та незвичайно!
Унікальний досвід із унікальними людьми

Минула зустріч Jewish Brunch студентів одеського Гілеля з популярним шоуменом і ведучим Ігорем Оксом та його дружиною Діною Казацкер була присвячена ролі родини, згуртованості та єдності.
Було дуже цікаво послухати, як знайомство у дитячому єврейському таборі переросло спочатку в міцну дружбу, а потім у сімейні стосунки, як єврейська сутність відіграє важливу роль протягом усього життя Ігоря, та якою важливою є єврейська традиція у цій родині. Говорили й про дітей — їх троє у Діни та Ігоря, тож вони точно в темі усіх тонкощів, а також про волонтерську діяльність подружжя. На питання про молодіжне та громадське життя в їхні юні роки і зараз, обидва відповіли «про триматися своїх» — це про єднання, взаємодопомогу та глобальне єврейське ком'юніті.
Це була цікава та корисна зустріч! Дякуємо усім.

Уявляєте – одна гра може тривати більше п'яти годин. І мова йде не про фінальну гру турніру «Великого Шолому» з тенісу. Мова йде про зустрічі ігрового клубу харківського Гілелю. Кожного тижня фанати збираються пограти в улюблені настільні ігри та познайомитись з новими, а для того, щоб не заплутатися завжди присутній наш Женя – експерт зі всіх ігр у світі.
А ті, хто віддає перевагу активному відпочинку відправилися на чудове кардіо тренування в батутний центр. Цілу годину наші дівчата та хлопці стрибали на різних батутах, а найкращим «атракціоном» був стрибок у яму з поролоном.
Граємо – знімаємо стрес!

Цього літа Дніпровський Гілель намагався максимум програм провести на природі. Тож останню програму перед великою відпусткою ми вирішили зробити саме пікніком. На студентів чекала цікава гра «Козаки-розбійники», де обидві команди азартно малювали мапу і намагалися заволодіти картою супротивника. Ми вдосталь наїлися свіжих літніх фруктів і насолодилися теплим серпневим днем. Авдальні нігуни зробили фінальний акорд вечора і всі ми дуже задоволені розійшлися по домівках.

Напередодні Шабату студенти Дніпровського Гілелю зібралися разом на вечірку в стилі Барбі. Головна умова-побільше рожевого. Ми обговорили матріархально-патріархальний світ Барбі і порівняли його з устроєм єврейських сімей. Також обговорили свято Ту бе-Ав і його важливість в сучасному Ізраїлі. Танцювавши аж до першої зірки ми встигли насолодитися активним відпочинком і з приємними враженнями від вечора провели церемонію Шабату.
А наступного дня ми не могли не скористатися теплою погодою і не влаштувати затишний пікнік. Обравши світлу галявину ми сіли аби обговорити плани на наступний тиждень і пограти в «Є контакт». Після балачок ми провели Авдалу під гітару і побажали один одному доброго тижня на різних мовах. Вечір закінчився активними іграми і гарним заходом сонця.

Поки одні відпочивають, ми встигаємо будувати цілі міста! Студенти та мадрихи створили єврейське місто майбутнього — Шрекель (Шрек+Шекель). Цікаво, егеж? Усі учасники поділилися на 5 груп: представники влади, містяни, архітектори, підприємці та діячі культури. Відповідно, представники кожної з них мали створити правила та інституції для своєї діяльності. У нашого міста був гімн, герб та прапор, власні закони, вибори та простір! Це крутий та цікавий досвід для усіх студентів! Такий інтерактив ми чудово поєднали із церемонією Авдали, після якої почали втілювати ідеї про місто у життя — хто зна, може, серед нас майбутні засновники?

Харківський Гілель завжди знався на літніх розвагах і тому в минулі вихідні ми відправилися в водну подорож. На кількох човнах ми мандрували по двом річкам нашого міста, які зустрічаються біля скверу, який харків’яни називають «Стрілка». Провести сонячний, літній день із друзями завжди задоволення, а в наші дні задоволення подвійне.