Пурім – це свято радості, перемоги та веселощів, і цього року Львівський Гілель відзначив його в особливій атмосфері. Тематика нашого святкування перенесла нас у Нью-Йорк 20-х років, і головною розвагою стала улюблена гра “Мафія”, але з персонажами з Меґілат Естер. Ми підготували спеціальні картки для гри, де кожен міг приміряти на себе роль Естер, Мордихая, Амана та навіть менш відомих персонажів історії Пуріму. Дрес-код чорно-білого стилю додавав події особливого шарму, а традиційні частування – вино та смачні вуха Амана – зробили атмосферу ще теплішою. Весела компанія, музика та цікава гра перетворили цей Пурім на справжнє свято, яке ми точно запам’ятаємо. Дякуємо всім, хто завітав до нас на святкування! Це був неймовірний вечір, сповнений радості, яскравих емоцій та спільного святкування. Святкування відбулося за партнерства та підтримки Єврейського агентства для Ізраїлю (Сохнут), за що ми їм щиро вдячні. Ми віримо, що співпраця завжди є дуже плідною.

Цього разу гілелеці Львова мали унікальну можливість зануритися у світ нейрографіки під керівництвом психологів із центру психологічної допомоги "Ор Шалом". Разом студенти створювали свої "Дерева життя", які відображали наші почуття, внутрішній світ і шлях розвитку. У кожного вийшло щось особливе – хтось бачив у своїй роботі стабільність і силу, хтось – зміни та ріст, а для когось малюнок став відображенням внутрішньої гармонії та натхнення. Це було не просто заняття, а справжня терапія через мистецтво. Дякуємо нашим чудовим психологам та всім учасникам за цю атмосферу тепла й творчості

Цього року Шабат припав на другий день Пуріму, тож львівскі гілелевці вирішили відзначити його по-особливому – у святковій атмосфері та в елегантній локації. Ми зібрали всіх друзів, щоб провести справжній святковий Шабат. Після традиційного Кабалат Шабату та співу пісень ми занурилися в історію Пуріму, яку для нас розповів наш освітник Дейвід. Меґілат Естер ожила в його переказі, і ця розповідь стала особливо цікавою для тих, хто почув її вперше. Ми не лише згадали події Пуріму, а й обговорили їх значення, роль Естер, питання лідерства та змін особистості під впливом обставин. А після цього, за традицією, ми заспівали піюти та остаточно поринули в атмосферу Пурімського вайбу – легкого, святкового та сповненого радості.

Hillel Lviv традиційно святкує Новий рік дерев — Ту бі-Шват. Це перше свято в новому календарному році, яке нагадує нам про зв’язок із природою та важливість збереження довкілля. Як розповідав Дейв, у єврейській традиції існує чотири Нових роки, і Ту бі-Шват — один із них. За традицією в цей день прийнято висаджувати дерева та вшановуючи плоди землі. Цього року, окрім основної частини, де ми куштували плоди Ізраїлю та слухали розповідь Дейва про значення свята, ми також провели майстер-клас разом із благодійною організацією «Juice». Учасники створювали композиції із сукулентів та висаджували флораріуми, тим самим долучившись до традиції озеленення навіть у зимовий період. Це було не лише цікаво, а й символічно — адже Ту бі-Шват нагадує нам, що кожне посаджене дерево чи рослина є вкладом у майбутнє!

Останні дні січня і початок лютого у Львові були сповнені важливих культурних подій, що нагадали нам про значущість єврейської спадщини у музиці та мистецтві. Гілелевці Львова мали честь стати частиною унікальної події – вперше в Україні прозвучав Концерт для фортепіано з оркестром (1925) Лео Орнштейна. Цей видатний композитор, народжений у Кременчуці, емігрував до Америки, де став новатором своєї епохи. Його музика випереджала час, поєднуючи експресію, авангард і ліричну глибину. Символічно, що саме в дні пам’яті про жертв трагедій ХХ століття ми змогли почути твір єврейського митця, творчість якого довгий час залишалася поза увагою. Завдяки Львівському органному залу та диригенту Глібу Рахманіну, ця музика отримала друге життя. Виставка пам’яті Вікторії Ковальчук у Домі Франка Ще одна важлива подія – виставка пам’яті Вікторії Ковальчук, яка 26 січня могла б відзначити 71-річчя. Вона була не просто талановитою художницею та ілюстраторкою, а й людиною, яка вплинула на кілька поколінь українців. Її знаменита робота – «Буквар», за яким навчалися тисячі дітей. Для нас ця виставка стала справжнім відкриттям. Вікторія Ковальчук, мама нашого Віто Надашкевича, не лише створювала світлі та казкові ілюстрації, а й порушувала серйозні, навіть трагічні теми. Деякі її роботи, представлені на виставці, присвячені війні – вони вразили своєю глибиною та актуальністю. Ми вдячні Дому Франка за можливість познайомитися з творчістю Вікторії Ковальчук, а Львівському органному залу – за нагоду почути забуту музику Лео Орнштейна. Львів продовжує відкривати нам нові сторінки єврейської культури – і ми щасливі бути частиною цього процесу!

26 січня у львівському музеї «Територія Терору» відбулася знакова подія, присвячена роботі з молоддю над темою Голокосту через культурні проєкти. Захід розпочала директорка музею, яка наголосила на важливості збереження історичної пам’яті. Директорка львівського Гілеля Наталія Толок поділилася своїм досвідом роботи з молоддю, розповіла про виклики, які виникали під час дослідження історій тих, хто пережив Голокост, та висвітлення цієї теми через творчі проєкти. Зокрема, вона розповіла про театральні постановки, вистави та роботу над створенням фільму. Особливу увагу привернув показ двох короткометражних фільмів із серії «Людяність на межі життя». Цей проєкт, створений Hillel Lviv у 2021 році за підтримки JHF (Голландського фонду), базується на реальних історіях єврейських родин, які пережили Голокост. У центрі сюжетів — акти героїзму та людяності, що допомогли врятувати життя у найтяжчі часи. Усі ролі у фільмах виконували молоді люди, які також брали участь у створенні проєкту. Емоційною кульмінацією програми став монолог із ханукальної вистави, у якому розповідалося про долі двох людей, що дивом вижили під час Голокосту. Щирість виконання та глибина історії залишили незабутнє враження на всіх присутніх. Після показу та вистави гості мали можливість поспілкуватися з акторами, які брали участь у створенні фільму та вистави. Вони поділилися своїм досвідом роботи над цими проєктами, труднощами, з якими зіштовхувалися, та розповіли, як мистецтво допомагає переосмислювати складну історію. Захід завершився екскурсією музеєм «Територія Терору», яка надала глибше розуміння контексту й додала емоційного забарвлення до всього побаченого та почутого.

Цього разу Шабат був у львівському Гілелі був особливим, адже Дейвід - один з наших активістів запросив нас до себе в гості, щоб разом відсвяткувати і Царицю Суботу, і свій день народження. Атмосфера вечора була неймовірно теплою, сповненою любов’ю, сміхом і святковим настроєм. Ми розпочали з церемонії Кабалат Шабат, насолоджуючись моментами спільної традиції. Після церемонії ми привітали одразу двох новонароджених. Теплі побажання, щирі усмішки й особлива увага до іменинників зробили цей вечір незабутнім для всіх. Далі на нас чекали сміх, ігри та весела невимушена атмосфера. Коктейлі від Дейвіда додали вечору нотку свята, а радість від спілкування зробила цей Шабат по-справжньому особливим. Шабат Шалом!

Цієї неділі ми розпочали новий проєкт львівського Гілелю, присвячений постатям єврейських художників, які проживали у Львові до Другої світової війни. Серед них є багато відомих імен, таких як Мауріцій Готтліб та Бруно Шульц, але також багато маловідомих, про яких ми раніше навіть не чули. Мета цього проєкту — щомісяця дізнаватися більше про одного з таких художників, а потім спробувати власноруч створити роботи або в техніці, що її використовував митець, або на його тематику. На першій зустрічі ми говорили про видатного гравера та одного з засновників Академії мистецтв Бецалель - Ефраїма Моше Лілієна. Його роботи зачаровують біблійними сюжетами, і особливо вражає цикл «Єврейське гетто». Учасники дізналися про його життєвий шлях, а також спробували створити власні роботи в техніці ліногравюри. Ця техніка виявилася непростою і вимагала значної фізичної вправності, але всі учасники справилися чудово. Результатом стали гарні й символічні роботи, які ми з гордістю показали одне одному. З нетерпінням чекаємо наступних зустрічей і нових відкриттів!

Ханука у Львові цьогоріч засяяла особливо яскраво завдяки спільним зусиллям львівського “Гілелю”, єврейської агенції “Сохнут” та “Джойнт”. Святковий захід, який зібрав понад 150 гостей, став не лише символом сили світла й дива, але й прикладом єдності нашої громади.
Головний рабин Львова Мордехай Шломо Болд привітав присутніх теплими словами та запалив п'яту свічку на ханукії. До святкових вітань долучилися представники єврейських організацій і спільнот, серед них: Бені Хадад — голова єврейської агенції «Сохнут», Олена Гренішевська — керівниця общинних програм ВЄБФ «Хесед-Ар’є», Михайло Плесков — голова «Бней-Бріт Леополіс», Адель Діанова — голова львівської громади прогресивного іудаїзму «Тейва», а також представники Ради національних товариств ЛОДА.
Святкова програма була надзвичайно насиченою: виступи Недільної школи “Ніцанім”, хореографічного колективу “Єврейські мініатюри”, вокального ансамблю «Шейне Мейделех» створили справжню атмосферу свята.
Особливим моментом вечора став перформанс «Оберти історії. Ханукальні дива», підготовлений з неймовірною любов’ю та наполегливістю спільно з "Гілелями" Одеси, Дніпра і Харкова під час регіонального семінару у Львові. Репетиції та спільна праця стали основою цього мистецького дива.
Ми щиро дякуємо кожному, хто долучився до створення постановки, і вдячні гостям за теплий прийом нашої роботи.
Цьогорічна Ханука ще раз довела, що разом ми можемо творити справжні дива! Ми пишаємося нашою командою та вдячні всім, хто розділив із нами цей особливий день.

Оскільки погода трохи псується і гуляти вже не так приємно, ми вирішили провести наступну зустріч нашого проєкту «Історія зі смаком» у приємній та дуже цікавій атмосфері й поговорити про єврейських фотографів довоєнного Львова. Ця тема виявилася напрочуд захопливою, і почнемо з локації. Ми зібралися у легендарному львівському кафе «Фіксаж», де представлена колекція ретро-фотоапаратів. Атмосфера цього місця буквально надихає минулим, а чудові ласощі та знаменита львівська кава додали особливого настрою. Щодо самої лекції, вона відкрила нам очі на те, який величезний внесок зробили єврейські фотографи у розвиток фотографії у Львові. Саме вони відкривали перші фотосалони та були першими фотохудожниками міста. Ми дізналися про Марека Мюнца та його відомий фотосалон, а також із приємністю відкрили для себе імена перших львівських фотографок. Наприклад, Яніна Межецька вразила нас своїм унікальним проєктом «Руки працівників», а Елеонора Ляцарус створила чудові світлини Львова. Особливо цінним було те, як ці фотографи зображали єврейське життя у львівських кварталах, зберігаючи його атмосферу для майбутніх поколінь. Зустріч провела наша неймовірно цікава освітниця Аля, яка змогла надихнути кожного присутнього. Зустріч була напрочуд приємною, цікавою та корисною. З нетерпінням чекаємо на продовження нашого проєкту!