Нові вихідні – це значить нове місто в Харківський області, де волонтери Гілеля и Volunteer Community в складі міцної команди дарують дітям радість. На цей раз це було місто Зміїв. Понад 200 дітей і їх батьків отримали смаколики та прийняли участь в класних розважальних заходах. Кольорові голуби, мильні пухирі та солоденьке – гарний настрій гарантовано! А сьогодні гарний настрій – це мабуть чи не найкращий подарунок для малюків, які вже дуже багато встигли пережити.
А ще протягом кількох днів наш неймовірний Женя Березовський супроводжував наших гостей – журналістів з Польщі. Вони разом встигли побувати і в звільнених містах Харківської області, і на дитячому святі, і на передовій, і навіть на даху нашого Гілеля, який вже потрошку відновлюється, і біля напівзруйнованого монументу «Менора» в Дробицькому яру, який знов став свідком військових злочинів і геноциду. Дякуємо усім нашим партнерам і організаторам дитячих свят з Благодійного фонду «Злагода», що в котре даєте нам можливість дарувати дітям радість.

У дні свята Суккот Гілель Німеччини провів у Берліні виставку. На стінах суки можна було побачити фотографії, а поряд із ними короткі історії тих, хто на цих фотографіях був зображений. Об'єднувало ці фотографії те, що кожна історія являла собою приклад того, як люди змогли протистояти життєвим обставинам, проявивши мужність, стійкість і силу духу. Серед безлічі гідних прикладів з різних країн та міст на виставці були представлені дві історії дівчат із Харкова: Марини Кавун та Маргарити Старикової. І цілком зрозуміло, що обидві історії пов'язані з війною. Трагічна історія Марини - це історія кохання, яку обірвала російська ракета. Драматична історія Марго – це зруйнований бомбою харківський «Гілель», якому вона віддала непрості, але щасливі три роки свого життя. Просто прочитайте їх, а ми від щирого серця дякуємо Гілелю Німеччині за прекрасну ідею, чудове її втілення, привітність і гостинність.
Моя історія стійкості пов'язана з моїм хлопцем. Ми познайомилися на Тагліті у 2019 році і з цього моменту розпочалася наша довга історія кохання. Ми пройшли довгий шлях, перш ніж стати парою. Зрештою, він розтопив моє серце і показав мені, як сильно одна людина може любити іншу.
24 лютого він, не роздумуючи, вирушив захищати нашу країну, став командиром групи та захищав центр нашого рідного міста. 14 березня в їхнє розташування потрапила ракета і він загинув. Я пам'ятаю той момент, коли мені зателефонував його командир. Це була дуже коротка розмова, і він прогримів як грім серед сонячного дня. Це розбило мені серце. Я не розуміла, як житиму без нього. Останнім його повідомленням було «Солодких снів, кохання моє».
Він був дуже сміливою і доброю людиною з чудовою душею. Він намагався підготувати мене до його смерті. Думаю, він відчував, що це станеться. Але ніхто не може бути готовим до подібних речей. Ця війна вкрала моє щасливе життя. Моя сім'я та друзі далеко від мене, моє кохання загинуло, всі будівлі, повэязані з моїми хоббі - зруйновані, моє місто і мій будинок щодня під обстрілом. У мене ніколи не буде колишнього життя. Щодня болить, як кривава рана всередині.
Але тепер я відчуваю, що маю продовжувати жити для нас двох. Я поїхала з України і зараз перебуваю у Відні, намагаючись якнайбільше поширювати інформацію про цю війну. Я хочу, щоб люди знали, що неподалік міст Європи люди живуть у пеклі і щодня стикаються зі смертю.
Мені важко жити без його «Доброго ранку, мила», але я маю робити це і для нього. Як він захищав наш будинок, так я тепер захищатиму спогади про нього. Він – моя історія стійкості.
Марина Кавун

Мене звуть Маргарита, і я працюю в Гілель Харків уже 3 роки. Це місце стало для мене дуже важливим. Деколи я проводила там більше часу, ніж удома. Під час роботи я спостерігала, як люди закохуються, заводять друзів і чудово проводять час – у такі моменти я розуміла, навіщо це роблю. Російська ракета потрапила до будівлі, де розташовувався наш офіс. День, який розділив життя Гіллеля на до та після. Мені здавалося, що серце моє розривається, бо вони зруйнували місце, до якого я належала, де моя душа цвіла. Наші малюнки та фотографії валялися на вулицях, а в офісі не було місця, на яке можна було б наступити. Але ми не здалися. Я приїхала до Харкова 9 серпня і знала, що робитиму Шабат у Гілелі. Поки мене не було, наш адміністратор разом із волонтерами як змогли розчистили приміщення. 12 серпня ми зі студентами зібралися разом та відсвяткували Шабат. Це була найтепліша та зворушлива Субота за весь час моєї роботи. Я впевнена, що ми відновимо наш Гілель. Я вірю, що люди знайдуть тут друзів і знову закохаються. Тому що я знаю, що ніщо не може нас зламати.
Марго Старікова

«Єврейська Атлантида» продовжує свій шлях дорогами Європи. Цього разу наші студенти завітали до Берліну - міста контрастів, міста свободи та міста яке пам’ятає - пам’ятає свою історію, яке сповнена блискучих і трагічних сторінок. Серед сучасних, новітніх будівель, ви можете побачити будинки, на яких залишились сліди від куль та обстрілів, бо дуже велика частина міста була майже повністю зруйнована та десятиріччями відбудовувалась.
Учасники проекту побували на «Острові музеїв», звідти пішли до Хакських дворів – району, історія якого тісно пов’язана з історією євреїв Берліна, потім до Меморіалу пам’яті жертв Холокосту та закінчили нашу подорож завітавши до Нової синагоги. Увесь Берлін неможливо подивитися за один день, але ми змогли доторкнутися до його історії.
Ми вдячні нашим партнерам з Dutch Jewish Humanitarian Fund за те, що наші студенти не тільки подорожують та знайомляться з єврейською історією міст Європи, але й мають можливість побачитись один з одним в ці дуже непрості часи.
Слідкуйте за нашими новинами, ми обов’язково попередимо вас перед наступною подорожжю. Можливо саме ти будеш наступним учасником «Єврейської Атлантиди».

Харківський Гілель продовжує брати участь у низці святкових програм для маленьких харків'ян. Цього разу група волонтерів вирушила до Гусиного поля, де зібралося понад сто дітей та дорослих, щоб на деякий час відволіктися від буднів воєнного часу, трохи відпочити та розважитись. У програмі були клоуни, аніматори, козаки, ніндзя, дитяча зона для найменших та кольорові голуби. А на десерт різноманітні солодощі та частування. Навіть важко уявити, скільки щасливих очей ми бачили в цей день. Харківський Гілель дякує The Dutch Jewish Humnanitarian Fund за підтримку волонтерських ініціатив, а організаторам за можливість бути корисними та брати участь у таких крутих заходах.

Святкування Рош а Шана - це особлива подія для всіх нас, адже ми залишаємо позаду всі негаразди, змиваємо гріхи року, що пройшов і просимо записати наше ім'я в Книгу Життя. Зі всіма цими етапами ми ознайомились підчас зустрічі нового 5783 року великою гілелевською родиною Львова і Харкова.
На березі озера ми всі разом виконали обряд Ташліху, витрусили кишені у воду та послухали звук шофара. На захоплюючій подих локації на даху ми дізнались про традиції святкування Рош А Шана, скуштували традиційних страв – смачну заливну рибу, гранат, моркву, нарізану колечками, яблука з медом, дізнались що означає кожна з цих символічних страв. Потім кожен отримав солодкий подарунок, щоб наступний рік був солодкий та хороший. За веселими конкурсами та душевним спілкуванням час пролетів дуже швидко і не хотілось розходитись. Але ми знаємо, що це лише початок, і в нас попереду цілий рік разом! Харківський "Гілель" дякує The Dutch Jewish Humanitarian Fund за пыдтримку наших проектів.

Чого тільки не придумаєш заради дитячої посмішки! Цього разу волонтери харківського Гілеля і Kharkiv Volunteer Community в команді зі своїми партнерами вирушили до Тернової – селища, яке знаходиться в кількох кілометрах від кордону, і яке зовсім недавно знаходилось на окупованій території, щоб створити маленьке свято для дітлахів і дорослих.
Цей захід був дійсно неймовірним. Перед волонтерами стояло завдання зробити все можливе, щоб хоча б на кілька годин допомогти малечам забути те, що вони пережили останніми місяцями, подарувати посмішку і гарний настрій. В програмі були аніматори, кольорові голуби, танці, пісні, футбол та звісно ж у кінці всіх смачно нагодували! Дякуємо нашим партнерам, за можливість допомагати і творити добро!

Минулиі вихідні – це ще два дні, які запам'ятаються маленьким харків'янам, їхнім батькам та кільком командам волонтерів.
На Харківщині, на свіжому повітрі понад двісті малюків та їхніх батьків розважали команди аніматорів, вокалісти та володарі вогню. А вже про кількість та різноманітність частування і говорити не доводиться. Наступного ж дня, глибоко під землею, на паркуванні торговельного центру відбулося довгоочікуване свято «Міні Міс Харків 2022». Захоплюючі конкурси, непрості завдання, гарні вбрання, а головне, посмішки малюків заповнили простір, який ще півроку тому не міг асоціюватись із дитячим святом, а сьогодні став одним із центрів культурного життя нашого міста. Було весело і малечі, і дорослим, адже всім нам так не вистачає простих радощів мирного життя.
Волонтерам із харківського Гілеля та Volunteer Community було дуже приємно взяти участь у роботі чудової команди небайдужих харків'ян. Дякуємо МО «Острівець добра» та РО Покрова – головним партнерам конкурсу. Бф «Чужих дітей не буває.юа», «Харків'яни разом», «Модне сузір'я», Компанію «Вітел», «Діти Харкова». Продовжуємо підтримувати наших мужніх малюків!

Незважаючи на постійні обстріли та дуже непросту гуманітарну ситуацію на Харківщині залишається багато дітей. Тому волонтери харківського «Гілеля» та Kharkov Volunteer Community за першої нагоди намагаються допомогти нашим малюкам та підтримати їх. Так, у серпні та вересня дывчата і хлопці, очолювані координатором цього напряму наших волонтерських програм Женею Березовським, взяли участь у трьох дитячих програмах організованих Волонтерським рухом «Харків» у місті та таборі для переселенців у Харківській області. Програми збирали до 250 малюків та їхніх батьків, на яких чекали захоплюючі конкурси, аніматори, концертна програма, смачні частування та солодощі. Наші волонтери раді, що хоча б на кілька годин змогли відвернути малюків від тяжкої реальності та повернути їх в атмосферу щасливого, безтурботного дитинства!

Сьогодні волонтери об'єднують свої зусилля, щоб зробити більше, ефективніше використовувати ресурси та як результат надати допомогу більшій кількості людей. Прикладом такої співпраці стала спільна робота Харківського «Гілеля» та Volunteer community із волонтерським рухом «Незламний Харків», створеним на початку війни нашими випускниками..
Коли ми говоримо про волонтерство, ми часто забуваємо про самих волонтерів, тих людей, зусиллями яких і здійснюються вся ця величезна робота. Їм теж потрібна підтримка, мотивація, нові знання та сили. Саме для цього організатори вирішили зібрати дівчат та хлопців у безпечному районі Харківської області на триденний семінар, щоб і попрацювати, і відпочити, просто побути у тиші, не здригаючись від звуків вибухів посидіти біля вогнища. Протягом трьох днів інтенсивні тренінги змінювалися заняттями з психологами, знайшовся час і для душевних розмов. Відпочивши та набравшись сил, наші герої повертаються до Харкова, щоб продовжити непросту роботу. Побажаємо їм удачі!

Сьогодні в Україні підтримка потрібна всім. Але в особливо тяжкому становищі опинилися мешканці прифронтових міст, де щодня лунають вибухи та існує постійна загроза бомбардувань та ракетних ударів. Жителі цих міст потребують найнеобхіднішого: продуктів харчування, предметів побуту, ліків.
Завдяки підтримці проекту «Тагліт» студентам та випускникам харківського «Гілеля», які в різні роки взяли участь у програмі «Тагліт», вдалося надати допомогу шістдесяти сім'ям харків'ян. Наші дівчата та хлопці на чолі з координатором «Тагліта» Марго Стариковою, яка спеціально приїхала до Харкова, щоб реалізувати проект, провели закупівлю та фасування наборів, а їхню видачу організували прямо у стінах зруйнованого війною «Гілеля». І кожен, хто приходив за своїм набором, знав, що в «Гілель» завжди можна звернутися за допомогою, навіть коли він сам поранений війною і потребує підтримки.